Болгарія: Які залишились враження
Увага! Не читайте цю статтю, поки не прочитаєте всю хроніку:
Моя поїздка в Болгарію, поденна хроніка: день перший
Моя поїздка в Болгарію, поденна хроніка: день 2-3
Моя поїздка в Болгарію, поденна хроніка: день 4-5
Моя поїздка в Болгарію, поденна хроніка: день 6-7
Моя поїздка в Болгарію, поденна хроніка: день восьмий
Моя поїздка в Болгарію, поденна хроніка: день 9-10
Я дуже боявся їхати сам. Це було вперше, коли я повністю організував все на поїздку до моря (саме до моря, інші подорожі для мене буденність). І взагалі – вперше я пішов сам з наметом, ще і на такий довгий термін. Здається, ніхто з моїх знайомих так довго в наметі не жив, як я. Але в кінцевому результаті для мене це був найкращий відпочинок за все життя. Я зрозумів, що якщо ти йдеш в такі місця сам, то швидше за все зустрінеш таких же людей, які будуть відкриті до знайомств, дружби та спілкування. Головне – не боятись заговорити першим та діяти і все буде добре. Я відвідав найкращий пляж, покупався в найчистішому, найтеплішому морі, пережив бурю на морі, купався під час шторму, відчув, як тебе по справжньому затягують хвилі в море, засмагав голяка, пригощував всіх закарпатським вином, познайомився з більш ніж п’ятдесятьма людьми, май найдовший досвід спілкування виключно англійською і отримав купу позитивних вражень.
Чому і як я поїхав саме туди? Та наткнувся на статтю української пари, які об’їздили на велосипедах всю Болгарію в 2017. Вони сказали, що це найкращий пляж, а сумніватись в їх словах, ще і при умові, що вони туди повернулись в 2018 змісту не було. І я не прогадав.
Можу ще сказати декілька слів про їх лікарні, вони такі ж, як і в Україні. Ті самі черги, ті самі коридори, все те саме, тільки виглядає все дещо краще. Різниця тільки в тому, що одразу як заходить пацієнт, двері в кабінет замикаються, щоб ніхто не турбував. Цікавий момент був, моя страхівка була саме з тої єдиної компанії, яку обслуговують в Болгарії без жодних запитань.
Коти – Я так розумію, що з ними всюди однаково в місцях, де теплі зими. Їх досить багато на вулицях. Не критично, але все ж.
Люди досить ліниві – прямо отак я не думав, але в автобусі зустрів людину, яка жила там і працювала 3 роки. І сказала, що вони ліниві, на всіх важких професіях, на яку потрібно багато вчитись (як от ІТ, чи Лікар), у них працюють здебільшого приїжджі. Підставивши ці слова зі своїм досвідом, я можу частково це підтвердити. Вони шукають легкі гроші.
Вони чудово паркуються – через перенасиченість авто в містах, кількість парковок все менша і люди вимушені спеціально вчитись паркуванню, щоб якомога краще паркуватись, інакше великі штрафи.
Загалом, я по справжньому задоволений поїздкою і твердо вирішив вже, що поїду саме туди знову, але вже на авто. Сподіваюсь це буде моя “Дивояточка”. Таких машин там давно не бачили і поїхати на ній буде справжньою пригодою для мене та пасажирів.
